Сачовський І.М.

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ

Шляхи вдосконалення виробничих відносин в аграрному секторі України

В одній з своїх робіт акад. Юрчишин В.В. зауважує: “Історія будь-якого (і в тому числі – соціально-економічного) розвитку постійно підтверджує, що чітко зорієнтований погляд у майбутнє є настільки важливим фактором досягнення кінцевого успіху, що будь-яке нехтування цим концептуальним положенням раніше чи пізніше закінчується тими чи іншими втратами”[1,с.3].

В контексті сказаного при розробці аграрної доктрини на наш погляд, визначальними повинні бути такі положення.

Перше. Агропромисловий комплекс – невід’ємна складова частина народногосподарського комплексу України і успішне розв’язання його проблем можливе лише при умові розв’язання їх в загальнонаціональному масштабі. Пройшов період, коли відношення до аграрного сектору базувалося на залишковому принципі. В сучасних умовах динаміка розвитку агропромислового комплексу може виступати одним з найважливіших показників ефективності суспільного виробництва в цілому. Надзвичайно важливим в цьому плані є й врахування взаємозв’язку і взаємозалежності економічних процесів, їх органічна єдність.

Друге. Сучасна аграрна доктрина повинна стосуватися всіх без винятку складових агропромислового виробництва: соціальної сфери у її найширшому розумінні, власне сільського господарства, ресурсозабезпечувальної сфери, заготівельно-переробної діяльності, ринкової діяльності, наукового забезпечення. Лише на цій основі може бути досягнутий її системний характер функціонування. Іншими словами, аграрна політика повинна відчуватися від окремо взятого селянина в його повсякденному житті до стратегічних питань розвитку країни у віддаленій перспективі.

Третє. Вже на стадії розробки аграрної політики на тому чи іншому етапі розвитку країни повинні бути передбачені необхідні для її практичної реалізації матеріальні ресурси. Без матеріального забезпечення, як свідчить, зокрема, й вітчизняний досвід, більшість програм можуть так і залишитись утопічними.

Четверте. В умовах формування ринкових відносин в аграрному секторі України особливої актуальності набувають питання вдосконалення всього комплексу відповідних економічних інструментів, які застосовуються в практичній діяльності. Це, зокрема, фінансово-кредитна система, ціноутворення, політика в області заробітної плати, оподаткування і т.д. В сучасних умовах кожен з наведених елементів набуває якісно іншого у порівнянні з попереднім періодом змісту, змінилися їх внутрішній характер і функції, що особливо наглядно проявилося, зокрема, в питанні регулювання ціноутворення на основні види сільськогосподарської продукції.

П’яте. Одним з найважливіших проблем підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва залишається питання ролі держави в реформуванні аграрного сектору. Як свідчить практика, це надзвичайно складне й далеко неоднозначне питання. З цього приводу в економічній літературі висловлюються найрізноманітніші думки. Дійсно, з переходом до ринкових відносин роль держави змінилася. Але покладатись на всесильність ринку, відводити державі роль пасивного спостерігача є серйозною помилкою, наслідки якої важко передбачити.

Такі найважливіші, на наш погляд, положення, врахування яких обов’язкове при формуванні аграрної доктрини на сучасному етапі розвитку країни. До локальних питань ми б віднесли, зокрема, й необхідність:

- прискорення процесів освоєння світових досягнень у розвитку продовольчих ринків і формування в єдності з відповідними вітчизняними надбаннями найбільш прийнятної для сільського господарства України ринкової системи;

- виведення на істотно вищий рівень наукового забезпечення розвитку аграрного сектора економіки;

- стимулювання соціально-економічного розвитку сільської місцевості, прискорення системного відродження сіл та інших сільських поселень;

- практичної реалізації найважливіших, принципових положень затвердженої Верховною Радою України “Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” і т.д.

Вирішення цих та інших не менш важливих питань – необхідна умова підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в нашій країні.

Література:

Юрчишин В.В. Концептуальні основи розробки новітньої аграрної політики та її реалізації // Економіка АПК – 2003 - №8.

Юрчишин В.В. До аналізу причин і наслідків занепаду сільського господарства // Економіка України – 2001 - №6.